Кто съел чайку, або Няв

– Котіку мій, ти де є? – улесливим голосом питаю я в казармі.

– Я тут, – відповідає Фокс із спільної кімнати.

– Та йди нахуй, я кішку шукаю. Де ти є, я в курсі. Ти бачив ту йобану тварюку?

– Бачив. Не треба ії шукать, бо вона не в настроєнії

Полковая кошка была заведена подразделением для уничтожения мышей и прочих пацюков. Но кошка оказалась не полевой, а ПВО, давила исключительно пернатых, волокла их в дом и прятала по углам. Поэтому у нас постоянно пахло смертью. С присутсвием кошки Башня стала превращаться в мордорскую, с кошачьим глазом на верхушке.

У нас постоянно лежал чей-то труп. И эта тварь не говорила — где он лежит. Я однажды видел как она волокла чайку, а поймать чайку – это не хуй собачий.

То шо она ссала мне в берцы — это дорого, но терпимо Но когда она приволокла полуживую гадюку, и спрятала в мои берцы — это был перебор. Рики Тики Тави блять.

Но у нее был ошейник подразделения, и эцилоп не мог бить ее по ночам.

Она жрала все, кроме мышей. Походу, мыши ей откатывали за это долю. Полковой кот 59 бригады «Киевская Русь», черная маститая тварь Чингисхан, учил ее воровать. Я сидел и смотрел, как они пиздят еду из моей тарелки. Мне не жалко еды, девочке надо как-то устроиться в жизни, если она нихуя, кроме как чаек и гадюк добывать не умеет.

Чингиз чисто подбирает ништяки, и незаметно уходит. Это кот-разведос.

А эта сидит и хрючит прямо в банке. Чингиз у дверей останавливается, бросает шпроту и горестно наблюдает за оиздюдиванием шкодливой котятины.

І от шо з нею робити? Бо це блять війна, а не кінакамедія.

– Штелити к йобаной матєрі— реве Фокс, витягуючи ногу із котячих сцяків та какашок.

– На штрелити, а разстрілять, – суворо поправляє Тайра.

– Разстрілять! – каже Мавгли.

– Разстрілять! – каже Страннік.

– Разстрілять! – каже Джексон.

– Разстрілять, тіко не сильно, – каже Галка, бо воня сіляку животину любе.

– Разстрілять мене! – каже кицьо.

Все ахуєлі.

– Але краще простіть, та почухать по пузіку. – каже киця. – А я вам помурчу. А?

– Ти шо, куриш? – трєвожно питає Тайра, обнюхав шорстку. – Тобі ж дев“ять місяців! Тиж тіпа іщо рєбьонок!

– Та ньо. В связюків сільодку їла. А там набздено цибурбанами. Шубка пробзділася.

Хапай ії! От спритна скатіна! Нє стрелять, вона на даху! Куди ти трассерами хуяріш, довбойоб! Хату к єбеням спалимо! Муха є! Блять нахуя т“йо звів! Вона одноразова. Там пімпа є пластктікова, між муфтою та цільником, зіймай з бойового положенія. Пан комбат, всьо нормально. Вон блять сепаратіска, з даху дивиться Бачите два зелених об“єкта? Ото вона курва на нас зірить!

– А шо там таке на мене дивицця як цілицця? – питає комбат.

– Зубожіла! – сумно каже Джексон. – В аріміях нєчего кушать. Коти чайок жруть. Даваєвалісь.

– А я вам казав, шо коти в армії одні нєпріятності. В мене сабака, і то пиздейць до обіду А ну дай сюди муху. Ти здайосся в плєн, катятіна?

– Няв.

– То злізай з поднятими лапами.

– Няв.

– Шо ти мені нявкаєш, я падпалковнік збройних сил. Я реєльно можу з гранатомьота уєбсти. Ти обіщщаеш вести себе як нормальна кішка, я не як котоподобіє?

– Няв.

– Ще раз нявкни, і буде тарантіно. «Па англійскі не панімаєш». Так чи ні?

-Так.

– То то єнше розмова. Злізай.

– Горкій є?

– Є.

– То я не злізу. Нехай обіцяє шо не буде пиздити мене газєтою, Та я буду спати в його кроваті. І жерти з тарєлкі. А з гадюкою то так, хуйня вийшла, А шоб Фокс доробив дірку для котів в дверях. І шоб Тайра розуміла — корм має бути не тіко пітатєльний, але смачний. Я розумію, шо то війна, але не мати корм з крєвєткою на Азовськім морі — то правдиве зубожіння.

– Це пиздець, а не війна, – похмуро каже комбат, ховаючи пістолета. – Я з вами тут вапще нахуй зубожію. Там тебе сєпари зайобують, тут коти… Злізай, скатіна. Горькій, стопе. Киця переживє раскаяніє До речі — скуди в тебе газєта?

– Волонтери привезли. «Медіа Дрогобиччина». Кота пиздити — самоє то. В трубочку згортаєш, та па сраці!

– Расстрілять! – внезапно каже Мауглі. В неї друга зміна без сну, і вона спить стоячи. Катяка злазить з даху, ся підгребає під Мауглю та починає старательно мурчати, віикупаючи провину.

– От бачите, завжди можно договоритися, – каже комбат, запалює та уходе.

Мір всем котам.