Приезжает очередной военно-противный турист, смотрит с Башни в сторонуу Марика, и говорит восхищенно “Боже, какие у вас тут закаты!”
Я тамошних в закатах хорошо разбираюсь, если закат оранжевый – то это “Азовсталь”, если фиолетовый – то завод Иьича, а если серебристый с с запахом – то это опять городская свалка горит.
А в Марике свалка превышает территорию Люксембурга, шоб вы понимали. Она всегда горит, но иногда накладывается на завод Ильича – вот тут амфетаминовые закаты и начинаются.
Рефракция-хуякция, в общем закаты строго по науке.
Иногда можно увдиеть шестиугольное солнце. Несколько пацанов из 59 омпбр увидели, уверовали, и стали проходить гиюр.
Там в принципе, если со свалки чаек прогнать и поставить толковый проектор, то можно делать 3D закаты с Сашей Грей.
Туристическая Мекка получится.
И вот мне пишет чвуак из Краматорска : “шо вы там курите?”
Бро, мы вообще ничего не курим. Мы делаем два-три глубоких вдоха, и накурились, закат превращается в рассвет, и БТР через забор заезжает в чужой двор, переезжая мотоцикл с коляской, давя курей, и ломая хлев с поросями. Поэтому все стараются не дышать без разрешения комбата.
Просто у вас в Краматорске воздух чище. Чище даже чем в Днепродзержинке и “Кривом-сам знаешь-чем”
Но и закатов у вас таких таких нет.
З приводу Маріуполя розкажу байку… колись зацікавив дизайн-стрижка козаків оселедець: чому, як, навіщо… а привело до Маріуполя. Голений череп ця новація не козацька а набагато старіша. Князь Святослав носив таку зачіску… Алани занесли цю моду в Константинополь… потім в індусів, китайців, японців – головне що мода ця була в касті військових. І тут важливе – щоб поголитися треба високовуглецева сталь, (спробуйте звичною залізякою тим же кухонним ножем….) Знаменита дамаська сталь – це почергове нашарування низьковуглецевою та високовуглецевої сталі (бо в чистому вигляді високовуглецева крихка). Саме слово “ДАМАСК” (звучить як “димешк”) для араба нічого не означає, як для нас “Самара” (хоч для араба “сам-ар” це “небокрай”). А ля словянського вуха тут багато ДИМ-ДІМ-ДОМ-ДОМНА- ДОМАХА (так саме і звався раніше Маріуполь “ДОМАХА”). Так козаки звали шаблю. (Багато в Україні залишилося топонімів з такою назвою). Сірійський Дамаск ніякого відношення до виробництва сталі не має, хіба тільки як торговий центр. Для виробництва потрібні – залізна руда, коксуюче вугілля і масло в голові… це все є і було в Маріуполі. В 11ст. тут кучкувалися генуезці та венеціанці. А пізніше в 15 ст Кальміуська паланка війська запорізького, постійний гарнізон 300 шабель. (Історики пишуть – ловили рибу!!! Ага 300 спартанців поїхали в чисте поле риб ловити). Герб паланки 2 схрещені шаблі. Ці хлопці контролювали високоліквідне виробництво сталі. Згідно Вікі – секрет дамаської сталі відомий в Хазарії з 8 ст. (Столиця Хазарії Саркел це недалеко від Домахи – нині Цимлянське водосховище на Дону). А що до зачіски – то статус (пацанячий) – у нас є гострі ножики.
А мы-то думали, откуда там такие загадочные облачные конструкции… Это многое объясняет, спасибо, Проф!
А які заметілі із целофанових кульків!
Це звалище один із моїх яскравих спогадів про Марік