Сон порося, або Скатіна-медіціна

– А ну йди сюди.

– Не піду, бо я гражданськое насілєніе, та не повинен паччінятися військам.

– Іди, бо зараз пизди получиш, в нєжєнском смислі.

– От так би і сказали, пан комбат. А то «йди сюди». Как то обідно. А вот коли по чілавєчєскі, то єнша справа.

– Це шо такє лежить?

Я дивлюся.

– С точкі зренія мєдіка, то біологичний організм состоящій з свині по клічкє Хам.

– А чого воно тут лежить?

– Тому шо в вас із кунга теплим дме, а воно грється любіт — делікатно каже фізік-ядерщік Джексон. – Вам тре герметізувать кунг, або понизити тімпіратуру.

– Ти мовчи, таблєтка, я не тебе питаю, а Горькава. Я виходив з кунга, спотикнувся об цей організм, трохі ногу не зламав. Воно вже і так заєбало, ганяется за командним составом. Це пиздець, я понімаю ще за сіржантскім составом, но коли свиня ричить на падпалковніка, а його овчарка на дереві сидить, та трівожно дзирка студов — то вже ніхуя нісмішно. Де ви його взяли?

– Старий Крим, пане комбате. Купили за одну тисячу гривнів.

– Панятно. Там або грєкі, або сіпаратісти. І от ви купили сіпаратіческу свиню, та випустили йо на вільний випас. А ві в курсі, що вона курей пожерла у сім“ї, которою опікується ОБСЕ? І прочі міжнародні організації?

– То не вона пожерла. То ми з одним байцом, ім“я которого не можу назвати, бо він зі мною в одній комнаті спить.І то сім“я була сєпари, а свиня — то наше рітуальне животне.

– Панятно. Я вас із Фоксом достану, бігме. І нехуй свиню вигороджувати, я бачив в неї п“ятак в пір“ях. Теж мені — воїнське братсво. І шо ваша свиня зараз робить?

– Спить.

– Так будітє! Нахуя мені спяща свиня під кунгом, шо пес ся боїть в хату зайти?

Я беру паличку, чухаю свиню. Свиня дрига ногою, йой всьо похуй.

– Я зараз ії з пісталєта розбудю, – зловісно каже комбат.

– З пісталєта йой теж всьо похуй, – сумно відповіда Джексон. – Панцершвайн. Тіко роздраконите, та вона ще кунг переверне. Тут тре сім шіссять два, експансивні патрони. А краще «дашку». А ще краще — мінамьот.

– Ви ахуєлі, мінамьот в расположенії! Давай, Джексон, думай. Тиж фізік, практична людина. Горькій — то пісатель. Він свиню не розбудить.
– Чіста тєаретічески, є парамедик, дитячий хірург Галка, котору свиня слухається, – задумчіво каже Джексон. – Але вона теж спить, бо після бойового чергування. Але на хрюкання встає, шоби погодувати. Тут получаєцца циклічне посилання. Шоби розбудити Галку, треба розбудити свиню, а шоби розбудити свиню — треба розбудити Галку.

– Так беріть патичку, та Галку почухайте!

Бойовій склад падразділєнія осуждающє дивиться на комбата.

Комбат сідає, та важко замислюється. На йо головою літають тактичні схеми з червоними та синіми стрілочками. Потім жме тангєнту радєйкі.

– Перший Десну. Тре машину підігнати під кунг та відбуксувати. Метрів на десять. «Пачіму, памічу». Потім побачиш. Тут свиня спить. Шо? С-в-и-н-я. Абикнавєнна. Мєдіцинська. Дєсна, не зайобуй, я вже й так зайобаний шо будапєшт. Поняв-приняв.

– Скатіни ви, а не лікарі, – злобно каже комбат. – Від вас одна галавна боль.

Ми повинно зітхаємо. Свиня уві сні дригає ногою.

Нє, ніззя так воювать.