– Тихо блять не перелякай. І вицілюй добре. Бач, пливе собі курво.
– Як я ту качку вицілю, тут навіть мушкі нема.
– Де ти цю поїбень взяв?
– В Широкіно.
– Піздець ви там всі єбануті. Який калібр?
– Дванадцять.
– Втарой піздець. Короче хуяр. Десь в сторону качки. З такої гармати шротом зацепиш полюбасу. О, паєхалі. Три два один.
Гуп.
– Бля шо це було?
– А шо?
– Та навіть наш собака обісрався. Ти чим стріляв? Покаж гільзу. Червона. Ага. Жаканом по качці?
– А качка гдє
– В пізде на гвоздє. І шо дивно попав. Вас, разведосів треба в клітках тримать і випускати тіко к псіхіатру. І на діскатєку.
– Ой, диви, ще одна пливе. А ну дай ружбан.
– Та шо ти знову червоний пхаєш. Пхай білий! Там шрот!
– Та пішов ти нахуй. Я не маляр. Я развєдос.