Знаєте шо. Бо я сам не знаю шо.
Все офрекорд, але це вже не має сенсу, як покинуті прапори розтрощеної бригади.
Парубій. – Чи готуєте ви політичний вихід? Потребуєте допомоги?
– Заете шо. Нікоди. Я. Не пуду в подітику. То бдудна спдава.
Гут. Людина не хоче – то в чому їі провина?
Аваков.
– Кто, я? Не собираюсь. Президент излишен. Нужен канцлер под контролем электората!
Билецкий.
– Бха… хахаха. Та какая политика, политика єто реализация намєрєній.
Реалізаця чого??? Які в тебе наміри?
– Та подивимось…
(вибачте, фоту не знайшов, Бєлий Вождь десь втік, к ся зобачів телефон)
Луценко.
– Я і політика несумісні на даному етапі. Мені треба виконати долю меча закону. І після квітня вісімнадцятого року я зможу…
Що??? Де???
Вони потім будуь гукати "вовки, вовки…" Але хуй кто прийде до героїв перемир'я.
І нахуя нам, сумлінному та свідомому постполитству, було п'ять років єбать мазгі? Шоб потім паніческі воти сі збирати?
Сцикуни. Політично впісяні діти.
извини за тупость но не совсем понял месседж
не могу бы расшифровать плз?..
Если не возражаете, моё понимание:
1) Цитата 1 – “Знаєте шо. Бо я сам не знаю шо.” – Лук ощутил, что всё не так просто, как ему недавно казалось.
2) Разочарование замаскированное под риторический вопрос (Цитата 2, “І нахуя нам, сумлінному та свідомому постполитству, було п’ять років єбать мазгі? Шоб потім паніческі воти сі збирати?”) – Лук не понимал, что народу 5 лет (я бы сказал, почти 30 лет) мозги сношали болтовней (типа орально-церебральный секс?)??? “Не верю!” (цитата).
3) Еще не вся наивность потеряна (Цитата 3 “Сцикуни. Політично впісяні діти.”)? Шото мягко, я бы сказал, что обнаглевшие недалекие дети не заметили, что у “родителей” терпелка вся вышла.
Похоже батискаф выруливает в чистую воду.
По крайней мере, так видится с другой стороны планеты. Или я что то не догнал?