Ніззя, але Треба

Автор: | 14.09.2019 12:13

Ну от. Шо мало ся стати то стало. Справді — невеличка книжка, але зла та весела. Ну йо нахуй сумувать, хлопці та дівчата. Ну а шо робить, коли і так ніззя, і сяк ніззя, але треба так, шо аж ніяк?

Ми дуже різні, але в загалом добрі, веселі та приязні. Але яле якшо сусіда дрелить нам стінку в суботу, або сука двонить в двері о шостій ранку шоб свій гєрбалайф продати — то можемо і переєбсти нічаяно. Така в нас національна традиція. Добрі люди, але нєрвниє.

"Збірка польових оповідок про те, як воювать ніззя, але треба, викладених бойовим тактичним суржиком. Пригоди двох відважних панів самураїв з Кийова в степах України, іх важке та повне несподіванок життя, записане свідком подій.

Та вапще — що робити, коли на тебе напали кісь довбні, а ти ти незла, душевна, гостинна та приязна людина, повна сілякіх чеснот та щедрот, але з добрими друзями та справним автоматом."

Ну і вже можна куплять літєратурне іздєліє на сторінці передзаказу "Лютої Справи".

http://books.lutasprava.com/index.php?route=product/product&product_id=160

А на зиму будемо готувати епос "Ангелы на песке, або Сказки дома Тайры". То вже буде опера.

А зараз — читайте, веселіться, та не забувайте, шо не все там анігдот та байка. Шануйте Бога, слухайте батьків, поважайте друзів, любіть дівок та гостріть шаблі.

Раздел: Без рубрики

Ніззя, але Треба: 2 комментария

Добавить комментарий