– Й шо то буде? – Питаю я Рудого.
– Пердалізатор, – каже Рудий, зазираючі в ствола. – Увєліченной мощі та паніжнєноі сіли.
– А сенс? Ото одно повисив, єнше понизив… Один на один буде один.
– Ніхуя тє панімаєш. Паніжена сіла дає можливість штрелить біззвучно, бо не перевищує швидкість звука. А павищенна мощь, єбашить все, шо побачить. Та кароче, приходи завтра. Ні мішай. Он канхвети на століку лежать, бери собі скіко хочеш, та ухаді, пажалуйста. Завтра приходь.
Я опустошонно брєду до моря. На морі сидять Фокстрот та тактична киця Треш. Я сідаю поруч та починаю ся дивити в морє втрох В морі настіко ніхуя нема, шо це вже кась мєтафізіка.
– Шо, не підключили інтернет?
– Нєа.
– А коли казали?
– Хуйознає.
– Так і сказали?
– Дасловно.
Ми втрьох, я, Фокс, та тактична киця, сидимо на лавці та пічально ся дивимо на море. В ньому настіко ніхуя нема, шо навіть вода лежить як ганчірка. Я кидаю камінця — кругів теж нема.
***
– Канхфету будєш? Тузік ніхуйовий.
– В Рудого брав? То я йому завіз, та ще є дев“яносто кіл на складі.
– Ми тут з тобою йоб ся дадемо. Ми вже як дрєвні грєкі ямбом пиздимо. От ти скажи, Какіє блять прічіни, Шоб тонка нитка, шо єднає нас з сім“ьой Постійно рушалась! То подлиє св“язісти? Чи може сєпари? Чи може єто ти?
– Та ким я побитом! Дивився я Полтаву!
– Полтаву? Вісім негрів в справі! Я бачив, Дженні Сімпсоні із Сочів!
– Як міг ти бачить, я машину відключив!
– А кеш? А лінки? Шо я, Перший день живу на світі?
– Ото ти Горкилесс, насправжді битий. Но то, бери меча, нас тіко двоє.
– Тримайся Фокстріус, то моя Троя!
***
– І шо, ріально Божв Служба подзвонила? В тіліфон?
– Так.
– І шо сказали?
– Шо то всьо хуйня, робота ФСБ. І шоб я не сцявся. Шо то фотошоп, бєрємєнность примальонванна коляска, нікоє вагітності там нема а всьо остальне — піздьож. Я як м“ячік літаю між СБУ та ФСБ. Блять, от шо робити стараму салдату, що не ззнає слов любві?
– Спакуха. В них така справа, шоби ми всі передерлися між собою. Ми трохі не повбивали один одного на березі чарівного моря. І вон котяра практично пострадала, сраку залізує. А інтернет зара буде. В тебе двісті гривнів є? Кардою чі налічманом? Ну закачав кусь поєбень, вибач, брате.
– Та нішо, качай, бро. А завтра поїдемо ся дивити усмірітель тіпа перделізатор від Рудого.
– Ого! Рудий таки зробив! А обіцявся ще до серпантіну.
– Па греческі са мной не гаварі. Бо можу ся не стримати, скатіна…