Картопля та пательня, або Так-так-так

– Так-так-так, – с интересом сказал Творец, принюхиваясь к первому вареву изгнанников из рая. – Картошка с грибами?

Адам виновато молчал.

– Неплохо, неплохо для первого раза. В общем так. Грибы – берсеркам, картошку – беларусам…

– А пательню мені, – страшно сказала Єва. – І відійди Боже, бо переєбожу.

Ляснула долонями в борошні, як штангіст тальком, та із скрипом взялась за держак пательні. Десь на дворі заполошно зойкнули собака шарік, півень когут та сотона диявол.

– Боже, я Тебе прошу, – жалісно сказав Адам. – Ти канешно всемагущій, але не понімаєш с чим зв'язуєсся. Ти диви, вона аж сичить, зараз кинецця. Мені тогда кранти прі любом раскладе, мені по Балтікє вже не ходить, а Ти зїебесся божественним образом.

Але. Тобі ще одна сотона потрібна? То Тобі похуй, а мені з цим жить. Єслі получицця. Ти ж мене на ізгнаніє приговорив, а не скарати на горло?

То віддай вікінгам мухамори, сябрам бульбу а бабі пателню, най ся вдавить, а мені шампури для самозахисту. А сам, будь ласкавий, йди вже Собі на Своє небо, бо час поздній, дай мені хвутболу а дітям спокій. Алілуйя, як нормального Бога прошу Тебе…

***
С тої пори чоловіки готують на мангалі, а жінки живуть довше, і в хаті лад, і Господь, перед тим як заходити, янгола спочатку присилає.


Раздел: Без рубрики

Добавить комментарий