– От шо ти на мене дивисся, – сказав Фокстрот сабакові, сидячі на наколєнніках та вдивляючись в сумні очі. – Та шо за трагєді во взгляде? – Воно жерти хоче, – сказав я. – Там жеш всьо на єбальніку написано, як на бігборду. Це пес Камєндат з Широкіна. Він тут головна сабака по укрєпрайону, але… Читати далі »
– Ставай, Факстротіна, – сказав я, та уєбав бєрцем по кроваті. – Новий день ся настав. Джаст є перфект дей, дрінк зе сангрія ін зе парк. – Пашов нахуй, – атазвався бойовій побратім, та перевернувся мурзілой до стіни. – В мене старий день дві години як ся скінчив. А в мене діжурство було. Запхай той… Читати далі »
Танк, коли стріля, він кропаль підскакує, то я злетів з броні та кінувся тікати шо оглашонний, доки не в“єбався в з розгону в стіну. Та упав в бєзмолвії, втратив сознаніє та табліцу умножєнія в ньом. Круг мене стояли танкісти в вухастих шапках. – Я так поняв, на сімсот метрів дроту можно не рассчітивать? – сумно… Читати далі »
– А ну йди сюди. – Не піду, бо я гражданськое насілєніе, та не повинен паччінятися військам. – Іди, бо зараз пизди получиш, в нєжєнском смислі. – От так би і сказали, пан комбат. А то «йди сюди». Как то обідно. А вот коли по чілавєчєскі, то єнша справа. – Це шо такє лежить? Я… Читати далі »
Лізе, лізе, – каже Фокс. – Диви! Чісто шо чєлавек-павук! – Ага. Вот жеж чіпка істота! – То ж связіст. Вони усі чіпкі як коали. – Як лінівці. – Та я не розбіраюсь в той ботаніке. Зараз йобнеться. – Не йобнеться. Де ті бачив, шоб связіст йобнувся? Єбанутись може, але йобнутись — ніколи. – Віноград… Читати далі »
– От скажіть мені, – питає комбат, – Марсєльєза, то мальчік чі дєвачка? – То пісня. – Та я знаю шо пісня. Але якшо позивний, і по голосу з радєйкі ніпанятна? А поїхати подивитись не можу, бо то придане подразділєніє? От як з ним розмовлять? Як з мальчіком, чі як з дєвачкой? – Та може… Читати далі »
Ну что, шершни. Сегодня первое ноября и четвертая лычка у Катедры. "Нам Один Готт!". Мы неплохо поработали за четыре года. Многие из вас отвоевали, многие волонтерили, многие поддержали из-за периметра. Ничего бы не было без вас. Иногда было смешно, иногда страшно. Но всегда было хоть что-то, кроме глухого и мрачного пиздеца и безнадеги в стиле… Читати далі »
После того, как рукожопы утопили краном авианосный крейсер, они начали эксперементировать с ЖЖ. При попытке раскрыть коммент, он удалялся. Пропало несколько комментов шершней и вольнослушателей. Восстановить я их не могу, не держите зла. Приношу извиниения своим читателям. Эрин го брах, Слава Украине и Чечня выше гор.
Забавно, что сниггеры не понимают – "овощ" это вообще любой плод от матери, а не только репа. В славянских языках, которые они так и не постигли, Иисус, ради которого они долбятся головами о половицы – "овощ" Марии. Для них "овощ" это исключительно репа и картофан. Zdrowaś Maryjo, łaski pełna, Pan z Tobą, błogosławionaś Ty między… Читати далі »
Тіхо, тіхо, – каже Добрий. – Нітку от сюди ставляй та тягни. Тіко остарожно. Почувствуй натяженіє. – Слухай, ну його нахуй, пішли зсюди. Бо зараз йобне на всьо поміщеніє. Та ще дві хати справа та зліва рознесе. Я вже почувствував натяженіє усім організмом. Добрий любить хвостовикі від мін. Він блять калєкціонєр. Він може колупати асфальт,… Читати далі »
Потавский краеведческий музей. Для сильных духом. Кого ты больше боишься, деточка – собачку или ежика?
Тебя год нет с нами. Но что такое год для тех, у кого есть вечность. Герои не умирают. Слава Україні. Marşo ya Joƶalla!»
Диви! – каже Фокс,- Кракаділа в морі плаває! Я хапаю бінокуляра та біжчь дивитися, бо кракаділа в Азовськім морі то екологічєський нонсес. Це може бути нобєлєвская прємія. – То не кракаділа, – кажу я. – То в марськой піхоти нова поваріха Люда. – А шо вона лазе по берегу та воду шукає? – А тому… Читати далі »
– Котіку мій, ти де є? – улесливим голосом питаю я в казармі. – Я тут, – відповідає Фокс із спільної кімнати. – Та йди нахуй, я кішку шукаю. Де ти є, я в курсі. Ти бачив ту йобану тварюку? – Бачив. Не треба ії шукать, бо вона не в настроєнії Полковая кошка была заведена… Читати далі »
– А шо ти думав, мальчік? Посрать так просто? Он в ту дірку сракою ся цель, та прєвзмагай сібя. – Я не мальчік. Мені сорок шість рокув. – Та тут похуй, тут вайна. Ти серти будеш? Чи я ліхтаря вимикаю. – Блять, но то пиздець. Вайна — там де вбивають, а не там де тобі… Читати далі »